Ідеалізація — не те слово. Тут інше за наповненням поняття, яким можна було описати стан очікуваного розчарування (якщо це можна так назвати). Не тому, що мав якусь внутрішню тяглість до фаталістичних уявлень про людей — відповіді були видні і яскраво виблискували на сонці, як іршанські смарагди.
Або ж це один з пам'ятних спогадів дитинства на Рудій, коли той самий кількакілограмовий дзеркальний короп випадково опинився на твоєму гачку. Адреналін, задоволеність собою і телячий захват — «не те що ті всі дядьки пузаті зі своїми дорогими спінінгами! Я ж їм показав рибалку?».
Якось так виходить з часом, що самотужки — з мене ніякий пошуковик. Приходиш на багатьма облюблене місце, розклався під схід сонця і чекаєш... А дарма, бо зловив аж раптом кілька штук «коту на поїсти».
А от коли «здуру» вирішив вдатися до авантюри і пішов вниз «рупчаками» — тоді й риба сама пливе до рук. Ось так стоїш над течією, а вона сама йде: плещеться, ледь-ледь помітно торкає кінчики пальців, повільно вигинаючи тіло з одного в інший бік. І ти граючись, ніби завмер над нею, бачиш темний окрас, щоб рвучким вдаром схопити її в тому ж місці: «Шубовсь! Аааа! Є-є-є!» — показуєш, — «нарешті зловив!».
Ось так одного разу теж нічого не хотів зловити — а натрапив на дебелу рибину. Довгих 7 років ти намагався зрозуміти її природу. Довгих 7 років твоє очікування мало сенс, а потім моментально розчинилося, наче муассанітове намисто межи базарного лахміття.
Ти все бува думав: «може зловити? Чи все-таки дождати, поки вона ледь-ледь підросте? (...) Мабуть, підожду». І шляк би стався б від тих очікувань: замість дзеркального коропа ти вловив гігантського гірчака! Не тої породи риба, щоб ось так довго чекати, леліяти й рости у собі надію на гарний трофей, щоб потім з кислою міною подумки картати себе за недалекоглядність і невдалий процес.
«А б най ти всрався, вражий сину, зі своїми жаготами!»
І не мають значення ні ті смарагди іршанські, ні ті трофеї рибні й взагалі потуги душевні, які прагли втамувати потяг до вдоволеності ницої. І не мали б значення всі ті пошуки куці, ті шанси та очікування, якби ти вловив би замість смарагда — муассанітові намистинки по крупі в руку, або ж гірчака зловив замісти коропів дзеркальних. Ой, перемудрував щось ти, чоловіче, з тими операціями.
Здається, 7 років знаєш людину, але одномоментно ловиш себе на думці, що якось воно все не так на її обличчі, у її рухах. Це чужа і досить незнайома тобі постать. І всі ті високі розмови про ідеали й принципи — то лишень ширма, образ, яким витримується стале репутаційне покривало, закриваючи банальну і доволі примітивну сутність. І твій осуд дорогої тобі людини (у певних сенсах) не має ні сенсу, ні цілі. Ти залишаєшся на своєму берегові розчарування, а вона — на березі здобутку примітивних орієнтирів.
Іноді тобі намагаються підсунути фальшивку.
Наступне: СПОРТ Попереднє: ОРІЄНТИР І МОТИВАЦІЯ
- грудня 31, 2019 – НЕУЧІ
- листопада 05, 2019 – АЛОГІЧНА ЛОГІЧНІСТЬ
- жовтня 23, 2019 – ЕГОЇСТИЧНИЙ ДОБРОДІЙ
- жовтня 17, 2019 – СУМНІВ
- жовтня 10, 2019 – ЕЙФОРІЯ
- жовтня 01, 2019 – ХАНДРА
- вересня 26, 2019 – КЛІНІЧНЕ ПОВЕРНЕННЯ
- вересня 06, 2019 – ПІДГОРІЛО
- серпня 28, 2019 – АРХІТЕКТОРИ
- липня 31, 2019 – СПРАВЕДЛИВІСТЬ
- липня 07, 2019 – НЕ/ТАК
- липня 05, 2019 – ПОТЯГ
- липня 02, 2019 – ПІДПИС
- червня 24, 2019 – 06
- червня 21, 2019 – ПОНЕДІЛКОВИЙ ВІВТОРОК
- червня 14, 2019 – ТУДИ
- червня 12, 2019 – СПОРТ
- червня 11, 2019 – МУАССАНІТОВІ СМАРАГДИ
- травня 17, 2019 – ОРІЄНТИР І МОТИВАЦІЯ
- травня 10, 2019 – ТОЧКА НЕПОВЕРНЕННЯ
- травня 01, 2019 – ПОВЕРТАЮЧИСЬ
- квітня 13, 2019 – ЛЮДИ У ЗАДУМІ
- лютого 25, 2019 – ТЯГАР
- лютого 17, 2019 – ДО ЗРІЛОСТІ
- січня 06, 2019 – АНТИКАТАРСИС