Ти перекрила мені кисень, наступила на горло і не даєш ні слова сказати, ні думки іншої створити, а я, мов той Деладьє, чи то Чемберлен, – мирно і пацифістично лежу на земельці й потураю твоїй агресії, зовсім не противлюсь, не пручаючись корюсь й відчуваю солодкий дух поразки.
Все нові й нові програші на редутах фронтової колотнечі. Ти наступаєш і відступаєш, а я, як останній телепень – думаю, що головний удар ще попереду. Я стою, мов вкопаний, а тобі… тільки б вистрілити десь під серце, щоб кров текла повільно-повільно; щоб я страждав, щоб я знав, що то все тая мана, яка гартує мою доблесть й мій порив. Та він зникає й відчуваю відразу, що дзвенить дивним перегуком у моїй голові одна і та ж думка: "Не втримаюсь".
Ти не розумієш, що моя доблесть, що моє терпіння можуть заржавіти, можуть проломитися від гнилого потоку часу, від людей, які чигали й плювали мені в слід, намагаючись змішати мої почуття з тим лайном, що вони називають "любов’ю". Мене нудить від того модерну, від того беззаконня у відносинах, від того хаосу, від тих людей.
Не подумай, що я став відлюдником, який ладен перестріляти як бен Ладен кожну противну душі душу. Ні! Я люблю людей! Але найбільше я люблю тебе... Ну і вечірній Лемберг, звичайно ж.
Та не потрібно далі говорити, що нам життя нічого не дало взамін. Мені життя дало файну штукенцію, яку я називаю "дурість". А ти не усвідомила, що то все моя дурість? Що це вона тримає мене біля тебе? Що це вона шепче мені стиха, що є ще та надія? Вона тримає так міцно, що синці – на кожному сантиметрі моєї нервової системи.
Наступне: ХВОРІ Попереднє: ГРЕНЛАНДІЯ
2014 > 2015
- жовтня 13, 2014 – ПАЦИФІКАЦІЯ
- серпня 28, 2014 – ГРЕНЛАНДІЯ
- травня 23, 2014 – СПОЖИВАЦТВО
- квітня 20, 2014 – ПОЧУТТЄВИЙ АЛКОГОЛІК